Головам районних рад Черкащини було що запозичити з побаченого в Чорнобаївському районі

"Нова Доба" № 51 від 30.06.2006

Свого часу керівникам районних рад Лівобережжя довелося побувати на крайньому заході області із Христинівському, Маньківському, Монастрищенському та Жашківському районах. А цього разу голови всіх райрад області завітали на Чорнобаївщину. Метою приїзду гостей було одне: наочно побачити й переконатися, що в районі не лише аграрне виробництво процвітає, а й соціальні питання вирішуються, якщо й не 100-відсотково, то Все одно на кілька порядків краще, ніж в інших районах.

- Чорнобаївський район міцний, насамперед, тим, що тут більш-менш задовільно збережено аграрне виробництво, - сказав, відкриваючи семінар, голова обласної ради Володимир Гресь. - На сьогодні в районі працює 34 сільськогосподарські підприємства. З року в рік район займає перші місця як у виробництві, так і рослинництві. Та високі прирости й урожаї, високі надої й намолоти для чорнобаївців не самоціль, бо на чільному місці в районі була й лишається турбота про людину.

У цьому гості переконалися, побувавши в районній лікарні, де почало функціонувати реанімаційне відділення. Новинкою для багатьох гостей стала інтернет-бібліотека, бо ж навіть у деяких містах немає такого закладу, який мають фанати комп'ютера Чорнобая.

А коли сільський голова Лукашівки Микола Ратушний і директор ПСП "Нива" Валентина Ґонтар показали гостям господарство, поля й соціально-побутові заклади, голови районних рад не приховували як свого здивування, так і своїх заздрощів, бо не кожен район може показати те, що є у "Ниві" та в Лу'кашівці.

Знайомлячись із Іркліївською загальноосвітньою школою, учасники семінару із цікавістю оглянули навчальний кабінет обслуговуючої праці. Власне, цікавість голів районних рад викликало те, як, завдяки чому й кому звичайна сільська школа змогла обладнати цей кабінет та ще й новітнім і сучасним начинням? Адже на уроках обслуговуючої праці іркліївські школярочки мають змогу і шити на швейних машинах, і сучасними кухонними комбайнами користуватися.

Без допомоги місцевих підприємств і виробництв ми б самі нічого не закупили й не обладнали, -розповів директор школи Сергій Джоболда. -Допомогли наші добрі й безкорисливі спонсори, насамперед ДП "Іркліївський риборозплідник рослиноїдних риб", яке виділило 15 тисяч гривень, та спілка колективних власників "Міжгір'я". Не лишились осторонь й інші друзі нашої школи. Останній раз побував у Чорнобаївському районі в 1980 році, - говорить голова Шполянської районної ради Микола Сабадаш. - Про нього тоді линула добра слава. Сьогодні, побачивши поля, ферми й

населені пункти ПСП "Нива", я переконався, що ті добрі оправи, які започаткував свого часу голова правління лукашівського колгоспу Олексій Мироненко, гідно примножує його донька директор підприємства Валентина Ґонтар. Валентина Олексіївна дбає не лише про зміцнення виробничої бази, а й про соціальні заклади села, щорічно вкладаючи в них немалі кошти.

- Те, що я побачив сьогодні, мене приємно вразило, бо якщо зміни на Чорнобаївщині й сталися, то лише в кращий бік, - говорить голова Маньківської районної ради Анатолій Риженко. - Не зубожіла, а навпаки зміцніла за останні 1,5 року матеріальна база соціальних закладів. А от підхід до кадрів, до керівників як виробничих, так і соціальних закладів залишився попереднім: досвідчених і талановитих у Чорнобаївському районі й цінують, і підтримують, і дбають про їхній творчий ріст. Цій турботі про кадровий потенціал, про людину праці, про звичайного хлібороба треба в чоронобаївців усій решті районів повчитися й запозичити. Як для свого, Маньківського району, то я бачу корисне в досвіді чорнобаївців в обох сферах - і виробничій, і соціальній. Нам треба сміливіше впроваджувати (чи відроджувати) інтенсивні методи господарювання. - Наш Драбівський район свого часу змагався з Чорнобаївським, - говорить голова Драбівської районної ради Петро Зубко.

- Там наші землі межують, там господарства сусідять, тож буваємо часто в сусідів, бачимо, як вони живуть і господарюють. Незважаючи на всі перебудови епохи й ринкові катаклізми, чорнобаївці зберегли те, що мали. А завдяки чому? А завдяки тому, що кадри не розгубили, що не піддалися на спокусу модних, але скороминучих Ідей та теорій. Збережено виробництво, високу культуру землеробства, соціальні заклади, кадри в них і на виробництві.