Насущні проблеми Черкащини

Олена Буєвич «Акцент», № 47, 21 листопада 2007 року

Чергову — XIII сесію обласної ради 5 скликання депутати почали з прийняття цілого ряду нових програм. Так вийшло, що майже всі вони — гуманітарні, і приймалися досить швидко, у діловій обстановці. Мабуть тому, що важливість питань давно вимагає комплексних рішень.

Отже, серед затверджених виявилися такі програми: програма розвитку малого підприємництва в Черкаській області на 2007-2008 роки; програма роботи з обдарованою молоддю Черкаської області на 2007-2011 роки; „Призовна дільниця“ на 2008-2010 рр. Також внесено необхідні доповнення до програми будівництва, реконструкції, капітального ремонту та утримання спортивних споруд в області на 2007-2011 роки, якими передбачається ремонт приміщень стадіону «Колос» у Чигирині, реконструкція системи опалення і ремонт спортивного залу Катеринопільської дитячо-юнацької спортивної школи, а також — будівництво спортивного майданчика зі штучним покриттям на стадіоні «Сокіл» в Умані. Депутати внесли зміни до рішення обласної ради від 17 грудня 1993 року «Про встановлення щорічної обласної літературної премії «Берег надії» імені Василя Симоненка: розмір премії збільшено до 3 тисяч гривень. Також на сесії затверджено звіт ОДА про виконання обласного бюджету за 9 місяців 2007 року, і внесено необхідні зміни до обласного бюджету на 2007 рік. Було прийнято й ряд інших рішень і програм, про які — докладніше.

Щоби стабілізувати й зупинити епідемію

Не просто потрібною, а не перший рік насущною проблемою є введення в дію довготривалої обласної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках. Проект цієї програми підготовлено на виконання Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках, що була затверджена Верховною Радою України ще у лютому цього року. Відлік самої епідемії на Україні медики ведуть з 1995-го. Зараз щогодини в державі реєструється 4 нових випадки захворювання та 1 випадок смерті від туберкульозу. В минулому тільки в одній Черкаській області році від туберкульозу померло 146 осіб...

Протягом останніх 15 років показник захворюваності на туберкульоз по Черкаській області збільшився в 1,3 рази. Хоча за останні 5 років, можна відзначити стабілізацію ситуації: у 2005 році був зафіксований 931 випадок захворювання, у 2006 — 928, на кінець 2007 року спеціалісти   прогнозують такі самі показники. Отже, з одного боку існує позитивна тенденція, а з іншого — на обліку з приводу активних форм туберкульозу в області перебуває 2,5 тисячі хворих. Всі вони потребують довготривалого лікування. Саме ж лікування хіміорезистентних форм туберкульозу вимагає призначення більш ефективних лікарських засобів, а це збільшує вартість лікування майже в 100 разів. От і маємо потребу на медичні препарати та визначення хіміорезистентності захворювання у 3,5 млн. грн щорічно... А поміж іншим саме низький рівень життя сьогодні зумовлює поширеність захворюваності на цю небезпечну хворобу. Отже тепер в області запрацює нова комплексна програма протидії захворюванності на туберкульоз, завдяки якій планується суттєво покращити  лабораторну діагностику туберкульозу та підвищити ефективність лікування. Передбачено, що тепер хворим на туберкульоз будуть надаватися соціальні послуги, відчує покращення сама система підготовки фтизіатрів, а протитуберкульозні заклади комплектуватимуться високопрофесійними кадрами. Прораховані й очікувані результати виконання Програми, виконання якої дасть змогу:

— своєчасно виявляти хворих на туберкульоз;

— щороку знижувати не менш як на 1 % рівень захворюваності та смертності від туберкульозу;

— запобігати поширенню хіміорезистентного туберкульозу;

— знизити показник частоти переривання лікування до 10 %, довести кількість виявлених випадків захворювання на туберкульоз із застосуванням методу мікроскопії мазка мокротиння серед осіб, що вперше захворіли, — до 42 %.

— удосконалити систему надання населенню протитуберкульозної допомоги, підготовки і перепідготовки медичних працівників з питань профілактики і діагностики туберкульозу та лікування хворих;

— забезпечити залучення понад 80 % медичних працівників до навчання за міжнародними стандартами.

Всі ці заходи дозволять знизити рівень захворюваності та смертності населення області від туберкульозу, сприятимуть ефективності лікувально-діагностичного процесу, а також доступності та якості надання медичної допомоги.

Народним промислам — друге життя

Сьогодні доброю традицією стало запрошувати народних майстрів на різні народні гуляння та інші міські свята. Як мальовничо виглядають бабусі у кольоровому національному вбранні, з-під легких пальців яких виходять ткані полотна, вишивані візерунки. А ковалі з власним спорядженням, яких залюбки обступає малеча — подивитися, як воно робиться, оте коване диво з заліза? А гончарі, а глиняні іграшки й свистульки! Одна біда тільки — промисли непомітно зникають, як майже зникли з нашого життя художні салони, де можна було б купити цікаві народні сувеніри, автентичні вишиванки та гончарні вироби. Невже, щоби подивитися на них, треба їхати раз на рік на Сорочинський ярмарок — далеко ж. І  шкода, що свої черкаське мистецтво втрачаємо.

Саме заради спасіння народного мистецтва й затверджена на сесії Програма збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів на період до 2010 року. 

Сама Програма розроблена на виконання відповідної постанови Кабінету Міністрів України. У ній зазначено, що народні майстри із покоління в покоління передавали секрети технічної і технологічної майстерності, вдосконалювали прийоми обробки природних матеріалів. А отже в кожнім регіоні сьогодні є те, що потрібно зберегти й передати нашим нащадкам у первісному вигляді. На Черкащині, зокрема у селах Золотоношка Драбівського, Житники Жашківського, Почапинці Лисянського, Сунки Смілянського, Краснопілка Уманського, Головківка Чигиринського районів, містах Звенигородка, Корсунь-Шевченківський, Сміла та Черкаси у минулі роки побутували народні художні промисли з художньої кераміки, гончарства, художньої вишивки, декоративного розпису, художньої обробки кістки та рога тощо. Та протягом останніх десятиліть мистецькі осередки регіону занепали, практично зруйновано їх матеріально-технічну базу. Переважна більшість майстрів народних художніх промислів на даний час позбавлена робочих місць і соціального захисту, пенсійного забезпечення, можливості передачі унікальних художніх традицій молодому поколінню. Ударом по промислах стало й те, що сьогодні повністю втрачені ринки збуту художніх виробів. Автентичні твори народного мистецтва підмінюються стилізованими, низькопробними виробами, далекими від народної традиції. Отже, основними завданнями програми стане проведення таких заходів:

— проведення перепису і внесення до реєстру майстрів традиційного народного мистецтва та народних художніх промислів Черкаської області;

— утворення регіональної художньо-експертної ради з питань традиційного народного мистецтва та народних художніх промислів; 

— відновлення мережі салонів-магазинів з продажу українських сувенірів, виробів народних художніх промислів та традиційного народного мистецтва; 

— створення навчально-показових і творчих майстерень та виділенню приміщень з нежитлового фонду під творчі майстерні майстрам народних художніх промислів; 

— створення музею народного мистецтва у м. Чигирині;

— введення в дію галереї народного мистецтва в м. Черкасах;

—створення в історичних, етнографічних та художніх музеях експозиційних розділів, присвячених  діючим осередкам традиційного народного мистецтва та народних художніх промислів;

 — підготовка фахівців народного мистецтва на базі Канівського училища культури і мистецтв, Черкаського художньо-технічного коледжу та Канівського вищого професійного училища радіоелектроніки та машинобудування;

—  видання каталога-довідника майстрів народного мистецтва Черкащини;

— проведення мистецьких симпозіумів з питань гончарного мистецтва в

м. Чигирині та народного мистецтва в с. Суботів Чигиринського району.