Член фракції БЮТ в обласній раді Микола Ємченко: «Пріоритетним для мене є життя громадян»

Світлана Соболь «Нова доба», № 56, 8 липня 2008 року

Заступника міського голови м. Ватутіного хвилюють проблеми, пов’язані з діяльністю його як члена постійної комісії з питань екології, природокористування, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, але, в першу чергу, він переймається проблемами рідного міста.

            Виконання Гімну – це виховання патріотизму

            – Моя діяльність як депутата має багато граней – від вирішення державних питань до проблем окремих громадян. При цьому чи не найбільше мене хвилюють питання, які впливають на свідомість людей, їхнє ставлення до рідної домівки й до своєї країни. Приміром, мені дуже прикро, що чиновники управління юстиції Черкаської ОДА перенесли нас в 70-ті роки, коли за виконання пісні «Ще не вмерла Україна…» могли кинути за грати. Нині це Державний гімн України. Але, я, наприклад, вніс пропозицію про обов’язкове виконання  Гімну після оголошення від імені держави Україна створення нової сім’ї. Це момент, коли юридично засвідчують величезну подію в житті двох людей, їхніх родин та держави в цілому. Але чиновники Черкаського управління юстиції застосували слово «не рекомендовано». Начальник управління пояснив мені, що виконання Гімну при проведенні врочистих заходів при реєстрації шлюбів – «це політизація події». Із чого я роблю висновок, що позиція управління юстиції – заборонити виконання Гімну на всіх державних заходах. Оце підхід державного чиновника! То кого ж ми виховуємо – патріотів України чи яничар?

            Звенигородка – Ватутіне: сусіди чи суперники?  

            Турбують мене і взаємовідносини між громадами Ватутіного й Звенигородки після набуття ватутінцями незалежності від метрополії Звенигородського району. На жаль, позиція «старшого брата» дуже видна на шпальтах газети «Шевченків край», яка матеріали про Ватутіне друкує під лозунгом «А ваша хата гірша». У той же час існують дуже болісні питання. Приміром, функціонування очисних споруд та водопостачання і мільйонний борг Звенигородського водоканалу перед Ватутінським. Як наслідок, ватутінське водопостачання регулярно відключається через борги за електроенергію, а працівники його не отримують належної платні за їхню тяжку працю. Про це газета мовчить. Але не забуває надрукувати фото міської бібліотеки з докором, що вона не відремонтована. Але ж бібліотека ця була в підпорядкуванні Міністерства вугільної промисловості й лише нещодавно великими зусиллями передана місту, яке вже виділило кошти на її ремонт.

            Неприємно чути критику від «Шевченкового краю» щодо спортивно-масової роботи. Чомусь газета забуває про те, що в обласному огляді-конкурсі Ватутіне зайняло друге місце, а Звенигородський район 13-те, хоча коштів у нього на цю роботу в 5 разів більше. Те саме можна сказати про спартакіаду допризовної молоді, де Ватутіне зайняло ІІІ місце, а Звенигородський район увійшов у число чотирьох районів, які не виставили команд узагалі. Подібні приклади можна продовжувати досить довго.

            Із великими труднощами, але нам вдалося зберегти всі заклади культури міста: три бібліотеки, палац культури, історичний музей, БК с. Скаливатки, Дитячу школу мистецтв (ДШМ). За підтримки депутатів обласної ради розпочали реконструкцію двох із них – дах Палацу культури та частковий ремонт Скаливатського БК. Для художнього відділення ДШМ передане приміщення. І ці заклади радують нас своїми здобутками: гран-прі учнів ДШ № 1 на обласній  творчій олімпіаді та оркестру народних інструментів на обласному конкурсі, 9 дипломів переможців обласної виставки образотворчого мистецтва, І місце на всеукраїнському конкурсі «Казна очима дітей». У наших планах – відродження народних ремесел та відкриття хореографічного ДШМ. Відновлено роботу кінотеатру «Жовтень» (до речі, у Звенигородці його продано. Як заявив один із керівників Звенигородщини: «Навіщо нам кінотеатр, якщо є телевізор?».)

            Вдається зберегти й належний рівень медицини в місті, проте головним болем залишається колотнеча з коштами на приписні села та особливо – недостатнє фінансування на ліки для ліквідаторів-чорнобильців.

            Незважаючи на супротив, вдалося зареєструвати практично всіх громадян з обмеженими фізичними можливостями та похилого віку на отримання знецінених заощаджень колишнього Ощадбанку СРСР. Тут дуже допомогли представники ветеранської організації міста.

            Хочеться згадати ще один важливий момент у житті міста – забезпечення правопорядку й особливо – безпеки громадян на дорогах. У Ватутіному відсутній підрозділ ДАІ, і, як наслідок, – контроль за безпекою руху, що призводить до тяжких аварій. Наприклад, на вулиці Кривошиї трапилась особливо тяжка ДТП, унаслідок якої загинуло троє й тяжко травмовано двоє громадян з вини водія, що, позбавлений водійських прав, безконтрольно роз’їжджав містом. Міський парк перетворився на місце проведення стихійних авторалі, а на міській площі кілька десятків автівок стоять постійно, хоча стоянка там заборонена. Дуже прикро, що начальник Черкаського обласного ДАІ заявляє мені, що Ватутіне для нього не пріоритетне. А чи пріоритетне для нього кожне загублене людське життя?! Питання треба вирішити негайно, причому для цього не потрібні додаткові кошти чи штати: просто виділити в окремий підрозділ Ватутінського ДАІ частину працівників Звенигородського ДАІ, які в цей час обслуговують м. Ватутіне.