Член фракції БЮТ в обласній раді Віктор Парамонов: «Найболючіше питання нашої медицини – нестача кадрів»

«Нова доба», №72, 20 вересня 2008 року

Голова депутатської комісії з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Віктор Володимирович дуже засмучений тим, що його комісія складається з мінімально допустимої кількості депутатів – лише п’яти. І це при тому, що видатки на охорону здоров’я в обласному бюджеті становлять приблизно 50%.

            – Бюджетний процес є головним у діяльності депутата, це 90 відсотків його роботи, – говорить Віктор Володимирович. – І це безперервний процес. Дехто це уявляє собі так, ніби прийняли один раз на рік бюджет, та й забули про нього. Насправді це постійна робота: контроль за виконанням кожної статті видатків, прийняття змін, коригування залежно від різного роду обставин. Серед депутатів обласної ради є ще три лікарі, але вони не захотіли йти до нашої комісії. Зате нам пощастило з колегою-педагогом: вона дуже доречно включається в роботу, коли йдеться про суміжні питання – школи, дитсадки, харчування та оздоровлення дітей тощо. Тож у нас, як у прислів’ї – хоч і мало, та «в тельняшках», працюємо дуже активно, постійно виїжджаємо в райони – в Умань, Кам’янку, Ватутіне.

            За словами пана Парамонова, часті виїзди комісії викликані, з-поміж іншого, і непростими питаннями міжрайонних бюджетних трансфертів, тобто взаємовідносин місцевих бюджетів. Останнє ж засідання комісії було присвячене найболючішому питанню нашої медицини – нестачі кадрів середнього і молодшого медичного персоналу:

            – Уявіть, що цього року у Ватутінську філію Черкаського медколеджу недобір! Є документ за підписом керівника головного контрольно-ревізійного управління України М.І. Сивульського, який засвідчує, що нині в Україні 18400 вакансій на посаду лікаря і 15 тисяч вакансій медсестер. Тобто, попит на професію зростає, а бажання серед молоді йти вчитися на ці спеціальності падає. І з кожним роком цей розрив збільшується. Головна причина цього – вкрай низький рівень оплати праці лікаря. Тільки уявіть: через п’ять років (три – навчання плюс пару років практики) можна стати медсестрою, через 14 (6 років інституту плюс три роки інтернатури плюс п’ять практики) – лікарем. І після цього в такій установі, як приміром, наша (Віктор Володимирович є головним лікарем обласного онкодиспансеру), де потрібні й професійні знання, і вміння працювати на високотехнологічному обладнанні, і знання іноземних мов, і знання оргтехніки й просто техніки, ви можете розраховувати на зарплату 777 гривень!  Це середня зарплата за минулий рік по нашій установі. А є багато закладів охорони здоров’я, де оплата ще нижча. От молодь і «голосує ногами»: просто йде туди, де платять краще.

            Пан Парамонов розповів, що депутати обласної ради готують лист до Ради національної безпеки й оборони (РНБО), до її голови пані Богатирьової, яка також  за фахом лікар, про кадрове питання в медицині, оскільки вважають це питання національної безпеки:

            – Це міна сповільненої дії. Зараз ми маємо понад півтори тисячі вакансій по області, а залишаться після інтернатури  в кращому разі кілька десятків людей. А ще десять років тому ситуація була абсолютно протилежною: на вільне місце в обласних та міських закладах було по 5-6 претендентів!

            Ситуацію можна покращити, з точки зору Віктора Володимировича, хоча б за рахунок профорієнтації. Дієвими мають стати і заходи, які вирішено вжити на зборах працівників охорони здоров’я та адміністративного активу Черкаської області щодо надання житла медикам у районних центрах і селах регіону.

            – Ми стоїмо на порозі структурної перебудови галузі, хоч як Україна намагається втекти від цієї проблеми. Нам нікуди не дітися від переходу до загальнодержавної системи медико-соціального страхування.  За хворим мають йти належні гроші. Для цього треба перебудувати всю систему менеджменту медичних закладів, всю систему управління. Це дуже складно, але необхідно. От приміром, Саакашвілі в Грузії видав у Грузії геть недемократичний указ: він заборонив держслужбовцям вищого ешелону лікуватися за кордоном. Дуже дієвий захід: еліта держави одразу побачила, що робиться в національній медицині, і це подіяло! Дякувати Богу, керівництво нашої області поки що лікується у нас, можливо, лише завдяки цьому ми й виживаємо. От Чернівецький робить доплати медикам у Києві, його змушує до цього життя, бо лікарні в столиці порожні. Чому б і в нас не зробити те саме? Обласна влада має підставити плече медицині. Плюс структурна перебудова медицини на державному рівні. Нарешті, не менш важлива ломка свідомості населення. Люди повинні припинити прагнути стати інвалідами заради копійчаної соціальної допомоги. Треба вживати заходів, щоб переломити цей ганебний процес, підвищити відповідальність людей за власне здоров’я.