Володимир Гресь: «Держава має особливо піклуватися про збереження культурної спадщини»

Нова Доба, №95, четвер, 30 листопада, 2006 року

На черговому засіданні консультативно-дорадчої ради з питань законодавства, забезпечення місцевого самоврядування та регіонального розвитку, яке 21 листопада 2006 року у Львові провів Голова Верховної Ради України Олександр Мороз, розглядалися питання охорони та збереження культурної спадщини. Одним із доповідачів на ньому був голова Черкаської обласної ради Володимир Гресь. Наша розмова з ним про особливості цього зібрання.

- Володимире Анатолійовичу, на яких питаннях ви акцентували увагу своїх колег?

- Коротко я розповів про те, що на Черкащині діють вісім державних історико-культурних заповідників, з яких два мають статус національних. Але найбільшу увагу приділив виконанню Державної програми .Золота підкова Черкащини". Учасники засідання були приємно здивовані тим, що, відповідно до урядових рішень, розпочато роботи на всіх 159 об'єктах, передбачених цією програмою. Згідно з графіками, тривають ремонтно-реставраційні роботи на пам'ятці архітектури національного значення "Мисливський замок", у Тальному, в музейно-готельному комплексі археологічних культур Черкащини села Піковця Уманського району, на відбудові резиденції гетьмана Богдана Хмельницького в заповіднику "Чигирин", об'єктах Корсунь-Шевченківського та Кам'янського державних історико-культурних заповідників. Згадав про те, що готується проект створення унікального музею .Поселення мисливців на мамонтів під відкритим небом у Межирічі Канівського району, а також продовжується реконструкція господарчо-житлового комплексу трипільського поселення з гончарною майстернею в селі Веселий Кут Тальнівського району. Відтворюється археологічне середовище поселень-гігантів трипільської культури в Лєгедзиному Тальнівського району. В Каневі завершується реконструкція музею Тараса Шевченка та Успенського собору, де відспівували поета під час перепоховання 21 травня 1861 року, .

- Що ще привернуло увагу членів консультативно-дорадчої ради?

- Я підкреслив, що особливістю зазначеної програми поруч із відновленням і збереженням пам'яток є впорядкування та оновлення соціальних об'єктів: уже добудовано середню школу в Шевченковому Звенигородського району, в міру надходження коштів ремонтуються бібліотеки, школи, сільські будинки культури й дороги, продовжується газифікація населених пунктів області. Поруч із розгортанням будівельних і реставраційних робіт на об'єктах програми створюється інформаційно-ідеологічна надбудова. Без неї, навіть якщо ми відродимо всі пам'ятки, нам не вдасться як належно використати для патріотичного виховання, піднесення духовності, розвитку туризму. Для цього на базі Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького створено науково-координаційний центр історико-культурних досліджень регіону (археологія, історія, етнографія, літературознавство, краєзнавство і туризм). Розширюватиметься підготовка фахівців зі спеціальності "Туризм і готельне господарство". Готуються і видаються навчальні посібники з історії рідного краю для навчальних закладів області всіх типів.

- Які ще питання порушували перед консультативно-дорадчою радою з огляду на те, що засідання вів Голова Верховної Ради?

- Зважаючи на значимість пам'яток археології для вивчення української та всесвітньої історії, я запропонував терміново прийняти ряд рішень, аби не допускати продажу земель, на яких розміщені пам'ятки археології. На жаль, землевпорядні органи держави на початкових стадіях роздержавлення земель колишніх колгоспів та КСП проігнорували зазначені вимоги, внаслідок чого до розпаювання включені також земельні ділянки, на яких розміщені пам'ятки археології. З метою недопущення приватизації зазначених пам'яток у складі роздержавлених земель необхідно на урядовому рівні прийняти рішення про заміну розпайованих земельних ділянок, зайнятих пам'ятками археології, за рахунок земель запасу та резерву.

- Як було сприйнято ваші оцінки стану справ з охорони та збереження культурної спадщини?

- Багато моїх колег також нарікали нате, що регіональні програми збереження та використання об'єктів культурної спадщини щороку потерпають від недофінансування, внаслідок чого темпи виконання реставраційних робіт є недостатніми. Мої пропозиції про необхідність удосконалення відповідної законодавчої бази підтримали. Зокрема і про прискорення ухвалення законопроектів, серед яких про перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, та про вдосконалення діяльності історико-культурних заповідників.

- Яке рішення прийнято консультативно-дорадчою радою?

- Рада дійшла висновку, що охорона та збереження культурної спадщини повинні бути пріоритетними в соціально-економічному і культурному розвитку територіальних громад та регіонів України. Визнано за необхідне зосередити увагу Уряду, органів місцевого самоврядування разом з органами виконавчої влади на здійсненні належного обліку, збереженні та використанні об'єктів культурної спадщини. Вирішено шляхом розробки і затвердження відповідних регіональних програм більше дбати про розвиток туризму та екскурсійного обслуговування. Ми рекомендували Олександрові Морозу прискорити розгляд змін до Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини", а також прийняття постанови Верховної Ради "Про посилення охоронних заходів щодо збереження культурних цінностей". Голові Комітету з питань бюджету Володимирові Макеєнку, який є заступником голови консультативно-дорадчої ради, порадили під час формування Державного бюджету на 2007 рік та наступні роки передбачати необхідні кошти для виконання заходів охорони та збереження об'єктів культурної спадщини.