Любов Майборода: "Місцеві бюджети: гарантована бідність чи реальна відповідальність?"

Любов Майборода «Нова доба», № 91, 15 листопада 2007 року

            Що сьогодні являють собою місцеві бюджети? Подивимося на питому вагу заробітної плати у видатках місцевих бюджетів: в органах державного управління видатки на зарплату становлять 86%, в освіті - 73%, охороні здоров’я  - 73,6%, культурі - 73%. Якщо додати ще плату за комунальні послуги, то на утримання закладів охорони здоров’я, освіти, культури, коштів практично не залишається. Тому ремонти в навчальних закладах батьки проводять за власні кошти, а хворі в лікарні приносять не лише медикаменти, а й постільну білизну та мало.

            А як проводиться в області реконструкція шкіл, лікарень, будинків культури, тепломереж? Понад 120 млн грн приходить в область щорічно з Києва у вигляді так званих інвестиційних субвенцій, які спрямовуються на будівельні роботи. Здається, величезні кошти! А чи ви помічаєте по стану своїх поліклінік, бібліотек, прибудинкових територій якісь поліпшення? Я, наприклад, ні. Увечері по вулиці ходити небезпечно - можна ноги зламати через навколишні ями. То куди ж ті гроші діваються? Щорічно в червні-липні Кабмін затверджує перелік об’єктів в області, а це 200-300 одиниць, де проводитимуть реконструкцію за рахунок інвестиційних субвенцій. Левова частина коштів, понад 50%, надходить в область з державного бюджету в жовтні-грудні, коли вже треба закінчувати, а не починати будівельні роботи. Про яке якісне виконання робіт може йти мова? Усі ці дії супроводжуються порушеннями фінансової дисципліни, зростанням незавершеного будівництва, ніхто не відповідає за кінцевий результат, головне - «закопати гроші». І так повторюється роками. Тому в нас лікарні і школи залишаються обідраними, а можновладці живуть у котеджах по 15-20 кімнат. Невже не зрозуміло, що така схема задовольняє і київську, і місцеву мафії, для якої будівництво було  й залишається джерелом наживи?

            На мою думку, настав час депутатам  місцевих рад чітко висловити свою позицію, що нам потрібно: гарантована бідність місцевих громад, яку ми спостерігаємо сьогодні, чи консолідація зусиль місцевих влад у здійсненні тиску на центральну владу для відстоювання інтересів громадян? Питома вага місцевих бюджетів має постійно зростати  і становити не менше 50% в консолідованому бюджеті держави. За місцевими радами мають бути закріплені на постійній основі доходи, достатні для виконання делегованих та власних повноважень. Не менше 70% мобілізованих коштів має залишатися на місцях. Місцева влада повинна мати потужні стимули ефективно працювати й наповнювати місцеві бюджети, а також нести відповідальність за їхнє виконання. Перелік інвестиційних об’єктів має затверджуватися не в Києві, а місцевими радами під час прийняття бюджету.